/Files/images/hvzsh_16/42726.jpg

22 червня 1941року почалася Велика Вітчизняна війна. Вона стала жахливим випробуванням для населення Харківщини. Харківщина та місто Харків мали велике політичне, економічне і воєнно-стратегічне значення та посідали у воєнних планах Німеччини значне місце. Незважаючи на напруження всіх сил народу, війська Червоної армії восени 1941 року почали відступати. Фашисти, маючи перевагу в живій силі та озброєнні, 24 жовтня 1941 року вдерлися в місто Харків. Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941 року по 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому-березні 1943 року. Під час воєнних дій і внаслідок окупації, Харківщина зазнала величезних втрат та збитків. Місто і села були перетворені на руїни.

23 серпня 1943 року м.Харків було звільнено від загарбників. На честь цієї події Москва салютувала 20 артилерійськими залпами з 224 гармат. Десять дивізій, що відзначились при взятті міста, були удостоєні звання „Харківські”. За героїчні вчинки на Харківській землі понад 200 солдатів і офіцерів нагороджені Золотою зіркою Героя Радянського Союзу, 64 з них – посмертно.
Давно відлунали залпи війни. Повільно стираються, зникають її руйнівні сліди. Але не має згасати пам’ять про подвиги героїв, їхню мужність, самовідданість, патріотизм. Сьогодні ми здійснимо уявну подорож вулицями Харкова, назви яких увічнюють пам’ять героїв Великої Вітчизняної війни.

/Files/images/hvzsh_16/10082.jpg Вулиця маршала Конєва

22 серпня 1943 року частини 53-ї армії захопили вигідні позиції для нанесення ударів по західних та північно-західних окраїнах Харкова. З висоти 208,6 м відкривався вид на місто. На висоті 197,3 м біля села Солоницівка знаходився командний пункт маршала І.С Конєва. До 22 серпня ключові позиції перед Харковом були зайняті радянськими військами. Щоб врятувати місто від руйнування, командуючий Степовим фронтом І.С. Конєв віддав наказ військам 67-ї та 7-ї гвардійських армій про нічний штурм Харкова.
23 серпня 1943 г. прийшло долгоочікуване визволення.
Першими ввійшли до палаючого міста на площу Дзержинського частини 186-ї стрілкової дивізії.
На території області за неповними підрахунками знаходиться майже 1200 братських могил.
Тепер на цій землі зведено меморіальний комплекс „Висота маршала Конєва”, що складається з кількох споруд – каплиці „Іоанну-воїну”, стели на честь маршала І.С Конєва, музею та виставки бойової техніки.
У серпні 1973 року іменем Маршала Радянського Союзу, двічі Героя Радянського Союзу І.С.Конєва було названо одну з вулиць міста. Тоді ж на будинку, розташованому на розі вулиць Полтавський шлях і Маршала Конєва, було відкрито меморіальну дошку.

/Files/images/hvzsh_16/76621738_jaroshotakar_annotacdoskaulica_kharkov.jpgВулиця Отакара Яроша

Названа на честь підпоручика окремого чехословацького батальйону Отакара Яроша, який загинів у боях з фашистами у березні 1943 року у селі Соколове Готвальдівського району Харківської області.
На території на південь від Харкова біля сіл Таранівка та Соколове з 1 по 10 березня пройшла наступальна операція сил вермахту, які відкинули радянські війська за р. Сіверський Дінець. На цьому рубежі сили Червоної Армії закріпилися і тримали оборону, незважаючи на чисельну перевагу противника.
Лейтенант Широнін обороняв Таранівку , а підпоручик Отакар Ярош захищав село Соколове ціною власного життя.
7 - 8 березня 1943 года 1-а рота 1-го чехословацького батальону під командуванням підпоручика Отакара Яроша героично обороняла Соколове и була практично знищена німцями. Ярош бул двічі поранений, але продовжував командувати ротою та вести вогонь по наступаючому противнику. Він загинів, підірвавши німецький танк, який прорвався у село, зв’язкою гранат.
Указом Президіума Верховної Ради СРСР Отакару Ярошу, першому з іноземних громадян, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1968 році на будинку, розташованому на розі проспекту Леніна та вулиці Отакара Яроша, було встановлено меморіальну дошку з барельєфом Героя Радянського Союзу Отакара Яроша.

Вулиця Гвардійців Широнінців

Названа на честь командира взводу 78-го гвардійского стрілкового полку 25-ї гвардейской стрілкової дивизії гвардії лейтенанта Петра Миколаевича Широніна. Взвод Широніна 2 березня 1943 року біля Таранівки перегородив шлях
4-й танковій армії вермахту і у нерівному бою утримав натиск противника. Живими залишилися тільки семеро захисників. Усім 25 гвардійцям взводу Широніна було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. У селищі Таранівка та на вул. Гвардійців Широнінців їм було встановлено однойменні пам’ятники.

Вулиця Ощепкова

У роки Великої Вітчизняної війни 132 бійці Радянської Армії повторили подвиг Олександра Матросова, який закрив своїм тілом амбразуру ворожого дзоту. Серед них і командир відділення 2-го мотострілкового батальйону 10-ої гвардійської механізованої бригади, гвардії старший сержант Андрій Іванович Ощепков.
24 серпня 1943 року Андрій Ощепков з групою розвідників проник в розташування противника в районі селища міського типу Буди Харківського району. Відділення обережно просувалося вперед, але несподівано сильний кулеметний вогонь противника притиснув бійців до землі. У короткій сутичці Ощепков гранатами закидав п'ять дзотів ворога, вогнем з автомата розстріляв декілька десятків гітлерівців, але і сам був важко поранений. Надхненні відважними діями командира, бійці знову почали просуватися по тилах ворога. Проте, в цей час, попереду раптом ожила ще одна довготривала вогнева точка. Створилася загроза повного знищення розвідувальної групи. У цей критичний момент, не дивлячись на важке поранення, пересилюючи біль, Андрій Ощепков підповз до доту і закрив своїм тілом його вогнедишну амбразуру.
Похований Герой у братській могилі в селищі міського типу Коротич Харківського району Харківської області.
Наказом Міністра оборони СРСР А. І. Ощепков навіки зарахований у списки військової частини. Біля шосе Харків — Мерефа, проти селища Високий Харківського району, споруджена стела, що увіковічує подвиг А. І. Ощепкова.

Вулиця Дерев'янка

Вулицю названо іменем Героя Радянського Союзу, командира взводу протитанкових гармат, молодшого лейтенанта А.А.Дерев’янка, який загинув 20 серпня 1943 року у боях за визволення Харкова.

Вулиця Бакуліна

Вулиця з серпня 1973 року носить імя героя Радянського Союзу, секретаря Харківського підпільного обкому Компартії України Бакуліна, який загинув у роки Великої Вітчизняної війни.

/Files/images/hvzsh_16/121658_700.jpgВулиця Харківських Дивізій

Вулиця названа на честь дивізій, удостоєних назви «Харківських» за визволення міста від загарбників 23 серпня 1943. На честь воїнів Радянської Армії, які звільнили, на початку вулиці встановлено пам’ятну стелу у вигляді п’ятикутної зірки (скульптор С. Я. Якубович).
Не так далеко по пр. Московському є місце, де було поховання радянських воїнів, які загинуіли у серпні 43-го під час визволення Харкова. Це місце у посадці, біля інституту рослинництва ім. академіка Юр’єва, легко знайти по висадженим спеціально берізкам. Саме з боку Чугуєва, у серпні 43-го входила до міста 15-а гвардійська стрілкова дивизія 7-ї гвардійської армії. Загиблих солдат та офицерів ховали тут — у трьох братських могилах.
Вулиця Харківских Дивізій перетинає вулицю Танкопія, названу іменем Героя Радянського Союзу, командира 17-ї стрілкової бригади військ НКВС, який загинув у боях за Харків у березні 1943 року. У вулицю Харківских Дивізій вливається також вулиця маршала бронетанкових військ П. С. Рибалко.

/Files/images/hvzsh_16/tar_skver05.jpgВулиця 23-го Серпня

Названа на честь знаменної дати – визволення міста від фашистських окупантів у 1943 році. У наказі Верховного Головнокомандуючого генерал-полковнику І. С. Конєву, генералу арм М. Ф. Ватутіну, генералу армії Р. Я. Малиновському йшлося: «Сьогодні, 23-го серпня, війська Степового фронту за активного сприяння з флангів військ Воронізького та Південно-Західного фронтів, у результаті запеклих боїв зломили опір противника і штурмом взяли місто Харків». Перед звільненням міста, після поразки на Курській дузі, фашисти поспіхом почали будувати оборонні укріплення на північній окраїні Харкова, зокрема у районі Клочківської вулиці, тобто у західній частині нинішньої вулиці 23-го Серпня. Тут бійці 183-ї стрілкової дивизії у жорстокому бою зломили фашистів і увійшли в місто.
Через 16 років після тих пам’ятных днів на плані міста з’явилася вулиця 23-го Серпня. На місці входження радянських військ тепер знаходиться пам’ятник воїну-визволителю.

КНИГА ПАМ'ЯТІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кiлькiсть переглядiв: 179